Робота з числами у даній вправі подається як своєрідна математична загадка, майже така ж цікава, як й текстова. Водночас це завдання є досить непростим, адже у ході його виконання учню необхідно подумки виконати кілька математичних дій, після чого опрацювати їх результат, щоб дізнатись остаточну відповідь для прикладу. На екрані перед школярем міститься зображення прикладу з раціональними числами в якості складових елементів. Числа можуть бути як додатними, так і відʼємними – в залежності від конкретного етапу вправи. Над прикладом міститься формулювання завдання, де вказується, що необхідно зробити з елементами виразу. Наприклад, треба ділене збільшити в пʼять разів, а дільник – збільшити втричі для одного етапу, а для другого – перший множник збільшити втричі, а другий – зменшити втричі. Школяр подумки виконує ці операції з кожним елементом виразу, після чого обчислює остаточний результат. Таким чином, дитині необхідно тримати в памʼяті дуже великий обсяг інформації: спершу виконати потрібні дії з першим елементом, потім, тримаючи в памʼяті результат обчислень, виконати потрібні дії з другим, а вже після цього з тим, що вийшло в результаті, виконати описану у прикладі дію, щоб вибрати остаточний результат з-поміж кількох варіантів, які вказуються під виразом. Ці варіанти служать орієнтирами і залишаються єдиною підказкою для школяра. Далі починається новий етап, де треба аналогічно опрацювати інший приклад, але зміниться не лише він, а й вимоги до того, що треба зробити з його елементами.
Учень/учениця: наводить приклади пропорційних величин.
Учень/учениця: вміє формулювати означення пропорції.
Учень/учениця: формулює основну властивість пропорції.
Учень/учениця: розрізняє пряму та обернену пропорційності.
Учень/учениця: розуміє, що таке поділ числа у даному відношенні.