Досі дитина працювала з числовим втіленням ймовірностей лише у одному вигляді – у вигляді звичайного дробу. Однак вірогідність розвитку подій тим чи іншим чином, а також різноманіття комбінацій факторів для цього можна зображувати за допомогою різних дій та способів – все залежить від обставин, умов та того, в яких відношеннях знаходяться числа у задачі. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення нової задачки, що описує ту чи іншу цілком життєву ситуацію, і ставить питання, яке повʼязано з вірогідністю. Дитина уважно читає завдання. Якщо у попередніх вправах часто йшлось про загальну кількість обʼєктів, серед яких треба було вибрати певний вид (тоді перше число було знаменником, а друге – чисельником дробу, що виражав ймовірність події), то цього разу числа можуть мати й інші форми взаємодії. Наприклад, необхідно визначати, скільки всього є можливих варіантів комбінації чобіт зі штанами, якщо відомо, що є пʼять різних за кольором пар взуття та чотири різних за кольором пар штанів. Всього можливих комбінацій «20», тобто перше число треба перемножити на друге. Під задачею міститься каркас прикладу, де подаються числа, про які йде мова. Між ними – порожня клітинка, адже дитина сама має зрозуміти, яку дію необхідно виконати, щоб визначити відповідь на подане питання. Коли учень це робить, використовуючи власні аналітичні здібності та розуміння теми ймовірностей, то залишається лише знайти результат обчислень та вписати його у другу порожню клітинку, що знаходиться після знаку рівності. Коли школяр це робить, то проходить на наступний етап, де треба буде аналогічним чином опрацювати вже іншу задачу, яка супроводжуватиметься, як і попередня, ілюстраціями.