Порівняння – один із найбільш ефективних засобів вивчення різноманітних математичних тем. Стикаючись з тими чи іншими випадками, дитина порівнює їх, порівнює результати виконання різних дій – і завдяки цьому знання набувають більшої цілісності. Це цілком справедливо й для ділення, якому присвячена ця вправа. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, яка виглядає досить приємно та має сюжетне оформлення. Наприклад, вона може виглядати як джунглі, по деревах яких стрибають симпатичні мавпочки, які складають компанію дитині. На цьому фоні є кілька прикладів з дією ділення. Ділене та дільник у кожному з цих виразів інші. Над робочою зоною міститься формулювання завдання, де вказується критерій пошуків, наприклад, треба вибрати всі приклади, що дають в результаті частку, більшу, ніж «50». В такому випадку дитина має проаналізувати та порівняти всі ці вирази, виділяючи ті, що підходять під цей критерій. При цьому частку для кожного конкретного прикладу знаходити не обовʼязково – учень не має виконати ділення з кожним потрібним виразом, а лише вибрати їх. Тож школяр має не стільки розділити одне число на інше, скільки оцінити майбутній результат цієї дії. Коли дитина вибирає всі приклади, що підходять під цей критерій, то проходить на новий етап завдання, де будуть не лише інші вирази для опрацювання, а й інше формулювання завдання. Завдяки цій вправі учень дізнається, що при виконанні ділення важливим є не те, наскільки великим або малим є ділене, а взаємозвʼязок між ним і дільником. Наприклад, якщо «150» розділити на «3», частка буде більшою, ніж «50», а от якщо «300» розділити на «30», то меншою. Хоча спочатку дитина й буде вимушена виконувати ділення для кожного виразу, поступово вона навчиться «на око» визначати потрібні.