Ділення – досить специфічна математична дія, яка не дарма вивчається вже після додавання, віднімання та множення. Ділення є процесом, який є зворотним до множення. Початкове число треба розділити на рівні частини. Кількість частин – це дільник, а результатом ділення є частка. При цьому ділення, на відміну від інших математичних дій, має певні обмеження. Доданками або множниками можуть бути будь-які числа. Зменшуване має бути більшим, ніж відʼємник – і це єдине обмеження для віднімання. А от обмежень у діленні більше, адже далеко не кожне число може виступати в ролі дільника для того чи іншого діленого. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити числа, що підходять до тих чи інших дільників, користуючись відомими їй правилами подільності. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, яка має приємне сюжетно-змістовне оформлення. Наприклад, виглядає як шматочок космічного простору, де числа плавають у безкінечності разом із зірками, космонавтами, комічними кораблями. Над робочою зоною міститься формулювання завдання, де вказується пара чисел, які є дільниками. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб у робочій зоні вибрати ті числа, які підходять на роль діленого для цих дільників. Зробити цей вибір не так легко, наприклад, на двійку діляться лише парні числа, а от для дільника-трійки підходять числа за іншим критерієм. Для того, щоб вибрати числа, які можна розділити на пару різних дільників без остачі, учень має використати весь досвід ділення, аналізуючи кандидатів на роль діленого. Коли школяр вибирає всі, які відповідають наданому у завданні критерію, то проходить на новий етап вправи до іншого набору чисел та нових дільників у завданні.
Учень/учениця: розрізняє прості і складені числа, дільники і кратні натурального числа.