Одне й те саме число може бути результатом обчислення для великої кількості різних виразів. Наприклад, число «16» є результатом додавання «10» та «6», множення «2» та «8», віднімання від «20» числа «4» та ділення «32» на «2» – і це лише маленька частинка можливих варіантів. Відповідно абсолютно різні приклади з різними числами у своєму складі та різними діями або набором дій можуть бути однаковими за остаточним результатом. Це явище досить цікаве, особливо для дитина, яка поки що сприймає кожен приклад як ізольований обʼєкт, який існує як би сам по собі. Ця вправа демонструє взаємозвʼязок між виразами та тим, що входить до них. На екрані перед учнем міститься зображення каркасу рівності. Є дві робочі зони, поки що порожні. Між ними – знак «дорівнює», який означає, що зміст обох зон є однаковим. Туди треба перемістити не числа, а цілі приклади з кількома різними елементами та, що важливо, різними діями. Хоча за всіма складниками ці приклади відрізняються між собою, результат у них однаковий. Такі вирази учень має знайти з-поміж наданих нижче варіантів. Потрібних виразів лише пара, тоді як варіантів, які претендують на місця у каркасі, вдвічі більше. Дитина має виконати обчислення, вказані у цих виразах, щоб знайти результат для кожного – і знайти пару виразів з однаковою відповіддю. Коли школяр це робить, то переміщує потрібні приклади до каркасу. Приклади є досить простими, однак, учню доведеться подумки виконувати множення, ділення, додавання та віднімання з числами, іноді – з багатоцифровими, тож ця вправа стимулює зосередженість та концентрацію. Крім того, виконуючи дії з другим прикладом, дитина має памʼятати результат першого, розвʼязуючи третій – памʼятати і перший, і другий і так далі. Для розвитку памʼяті це завдання є корисним.