Як і у випадку з іншими прикладами, ділення не обов’язково мусить мати тільки два компоненти: одне ділене та один дільник. Іноді дільників може бути два, і тоді результат після першого ділення потрібно розділити на другий дільник. Такий формат мають приклади, з якими працюватиме учень у процесі виконання цього завдання.
На екрані перед учнем міститься зображення математичного виразу, де вже є в наявності ділене та частка, тобто остаточний результат. А от дільників бракує. Школяр бачить також кілька варіантів, що претендують на роль часток. Вони перебувають під прикладом. Дитина аналізує його та оцінює, які числа могли б привести до поданої частки. Для цього потрібно не лише добре вміти виконувати ділення, а й орієнтуватися в числах. Наприклад, якщо частка — одиниця, це означає, що в процесі ділення початкове число розділили саме на себе. А цце вже означає, що добуток двох дільників — це ділене.
Ця вправа продовжує тренування навичок ділення в дитини.
Учень/учениця наводить приклади: числових виразів; виразів зі змінними; одночленів; многочленів.