Коли дитина працює з досить великим математичним виразом, що містить кілька різних дій та елементів, головна складність полягає в тому, щоб виконати всю послідовність цих дій правильно.
На екрані перед учнем міститься зображення своєрідної математичної змійки: є початкове число, є стрілочки, що позначають шлях зміни цього числа, та є порожні клітинки. А над кожною стрілочкою вказується математична дія та число, які треба використати для опрацювання попереднього. Наприклад, над першою стрілочкою «+35», і тоді до першого числа, скажімо, «45» треба додати те, що вказується над стрілочкою. Результат — «80», і він вписується в порожню клітинку, до якої йшла стрілка. Але від цієї клітинки відходить ще одна. І над кожною наступною стрілочкою буде інше число та інша дія. Школяр рухається за маршрутом, який диктують стрілки, та вписує в порожні клітинки потрібні числа, і на новий етап переходить тоді, коли порожні клітинки вони будуть заповнені.
Важливо не переплутати числа, не помилитись у розрядах. А для цього необхідна практика, яку надає це завдання, що має ігрову форму.
Учень/учениця наводить приклади: числових виразів; виразів зі змінними; одночленів; многочленів.