Досі дитина мала справу з виразами, які або взагалі не мали остаточної відповіді й після всіх обчислень зберігали невідомий компонент-літеру, або мали один конкретний результат. У процесі виконання цього завдання дитина познайомиться з областю допустимих значень, тобто випадками, коли для одного виразу в якості значень невідомого елемента може підходити відразу кілька варіантів.
Учень бачить вираз, структура якого допускає використання замість літери кількох чисел. Під ним — кілька персонажів, і кожен пропонує своє значення невідомого. Дитина підставляє кожен варіант на місце літери й перевіряє, чи правильним є вираз. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає в тому, щоб виділити лише потрібні числа, визначивши область допустимих значень. З часом школяр навчиться добирати такі числа, не підставляючи кожне, а аналізуючи сам вираз.
Ця вправа остаточно закріплює вміння працювати з математичними виразами та вчить школяра ефективно працювати з найскладнішими випадками — тими, що мають кілька правильних відповідей.