Парність числа — одна з тих його прикмет, яка є універсальною, адже всі числа можуть бути або парними, тобто їх можна розділити на двійку, або непарними, тобто на двійку вони не ділитимуться. У цьому завданні дитина тренуватиметься визначати парність або непарність результатів наведених прикладів.
Перед учнем міститься новий приклад для кожного наступного етапу завдання. Вираз містить невеликі числа, але він багатоелементний, і в ньому можна знайти різні дії: віднімання, додавання, множення та ділення. Також у прикладі будуть траплятися ступені. Знаходити остаточний результат не потрібно. Натомість учень має лише вміло орієнтуватися в числах, аби зрозуміти, чи парним, чи непарним буде результат прикладу, визначаючи це за допомогою універсальних властивостей чисел. Наприклад, якщо від одного непарного числа відняти інше непарне, результатом завжди буде парне число, і навпаки, якщо від непарного відняти парне, результат буде непарним.
Тобто ці вирази містять усі дії, які вже вивчала дитина, і, хоча завдання концентрується на парності як на важливій ознаці будь-якого числа, завдяки ньому школяр також пригадує свої знання про властивості цих дій.
Учень/учениця пояснює що таке: тотожні вирази, тотожне перетворення виразу, одночлен стандартного вигляду, коефіцієнт.