На координатній площині фігури будуються за допомогою точок. Водночас самі осі є прямими, які перетинаються. Це дозволяє будувати фігури, що мають різні види симетрії, і в процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати її вид для кожного окремого випадку.
Перед учнем — координатна площина, на які зображено різні фігури. Вони симетричні. Важливо, що фігури вже подаються в готовому вигляді, тож дитина потрібно лише правильно проаналізувати їх. Учень бачить фігури та розуміє, відносно чого спостерігається симетрії. Поряд — кілька назв різних видів цього явища. Школяр визначає, чи є симетрія осьовою, чи є воно поворотною або ж центральною. Дитина має вибрати один із варіантів — той, що є правильним для поданої пари фігур.
Користь від виконання цієї вправи полягає в тому, що дитина навчиться на практиці відрізняти різні види симетрії, застосовуючи теоретичні знання. Поступово вміння їх відрізняти стає все більш інстинктивним, і дитина буде швидко визначати, відносно чого фігури симетричні одна до одної.
Учень/учениця наводить приклади: функціональних залежностей; лінійних функцій.
Учень/учениця пояснює, що таке: аргумент; функція; область визначення функції; область значень функції; графік функції.