Ділення на «два» є тим же самим, що ділення навпіл, тобто розділення початкового числа умовних предметів на дві рівні за кількістю частини. Ділення на «два» є першою дією, з якою ознайомлюється учень, вивчаючи дану тему. На екрані перед дитиною на кожному етапі вправи міститься новий приклад, де ділене змінюється на кожному наступному рівні, але дільником завжди виступає тільки двійка. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб записати у пороню клітинку після знаку «дорівнює» правильну відповідь, тобто частку. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап. Важливо, щоб дитина зрозуміла закономірності цього процесу. Справа в тому, що при множенні складові елементи прикладу є рівноцінними, а от з діленням все не так: на «два» рівно може бути розділене далеко не кожне число. Поступово учень розуміє, як саме чергуються числа, які виступають в ролі діленого. На це варто звернути увагу: ними можуть бути тільки парні числа. Таким чином дитина запамʼятовує на майбутнє, які числа можна ділити на «2», а які з них – ні. Цікаво, що зі зростанням дільника кількість чисел, які підходять на роль діленого зменшується, але для «2» ним може бути кожна друга цифра, адже парні чергуються з непарними.
Учень/учениця: виконує ділення двоцифрового числа на одноцифрове; застосовує відомі способи перевірки правильності одержаного результату.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.