Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.
Назви чисел та правила лічби. Встановлення кількості предметів за допомогою лічби. Порівняння чисел.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.
Учень/учениця: інтерпретує групові об'єднання цілих чисел, наприклад, інтерпретує 5×7 як загальну кількість об'єктів у 5-ти групах із 7-ми об'єктами у кожній.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.
Учень/учениця: заповнює арифметичні схеми (включаючи таблиці з додаванням або множенням) та пояснює їх, використовуючи властивості математичних дій.
Учень/учениця: розуміє дріб як число на числовій вісі; представляє дріб на числовій прямій.
Учень/учениця: розуміє два дроби як рівні, якщо вони є тотожними за розміром або є однаковими точками на числовій прямій.
Учень/учениця: розпізнає та створює прості еквівалентні дроби (наприклад, 1/2 = 2/4, 4/6 = 2/3).
Учень/учениця: вимірює та оцінює обсяги рідини та маси об'єктів, використовуючи стандартні одиниці грамів (г), кілограмів (кг) та літрів (л). Додає, віднімає, множить або ділить, вирішуючи задачі, пов'язаними з масою або обсягом.
Учень/учениця: вміє зображувати графік чи гістограму для представлення набору даних з кількома категоріями. Вирішує одно- та двоетапні "скільки більше" та "скільки менше" задачі, використовуючи інформацію, представлену в гістограмах.
Учень/учениця: знає, що квадрат із довжиною бокової сторони в 1 одиницю, що називається "квадрат одиниці", має назву "одна квадратна одиниця площі" і може використовуватися для вимірювання площі.
Учень/учениця: розглядає ціле число як сукупність певних чисел, наприклад, інтерпретує 56 ÷ 8 як 56 об'єктів, розподілених на 8 рівних частин.
Учень/учениця: користується множенням і діленням в межах 100 для вирішення завдань, що включають рівні групи, послідовності та одиниці вимірювання, використовуючи малюнки та рівності із наявним одним невідомим.
Учень/учениця: визначає невідоме ціле число у рівнянні із множенням або діленням з трьома цілими числами.
Учень/учениця: розуміє властивості множення і взаємозв’язку між множенням та діленням.
Учень/учениця: Розв'язує приклади з діленням, у якому є невідомий компонент.
Розпізнання форм оточуючих предметів. Аналіз, порівняння, зображення та створення форм.
Учень/учениця: знаходить площу прямокутника, у якого сторони є цілими числами; множить довжини сторін, щоб знайти площу прямокутника із довжиною сторони цілого числа в контексті вирішення прикладних задач.
Учень/учениця: вирішує задачі, пов'язані з периметрами багатокутників, у тому числі шукаючи периметр за довжиною сторін, знаходить невідомі довжини сторін.
Учень/учениця: розуміє, що форми різних фігур (наприклад, ромбів, прямокутників та інших) можуть мати спільні риси (наприклад, чотири сторони). Сприймає ромби, прямокутники та квадрати як приклади чотирикутників.
Учень/учениця: розділяє фігури на частини з однаковими площами. Розуміє площу кожної фігури як частину одного цілого.
Учень/учениця: вирішує приклади в декілька етапів, використовуючи чотири операції. Розв’язує рівняння, де невідоме є буквою.
Учень/учениця: вміє округляти цілі числа до найближчих 10 або 100.
Учень/учениця: додає та віднімає числа в межах 1000, використовуючи стратегії та алгоритми, виходячи з розряду числа, властивостей дій та/або співвідношення між додаванням і відніманням.
Учень/учениця: вміє множити одноцифрові цілі числа на числа, кратні 10, у діапазоні 10-90 (наприклад, 9 × 80, 5 × 60), використовуючи стратегії, основані на розряді числа та властивостях дій.
Лічба. Натуральні числа 1–10. Цифра «0». Арифметичні дії додавання й віднімання чисел у межах 10. Табличне додавання й віднімання в межах 10. Відношення різницевого порівняння. Нумерація чисел у концентрі 100. Усна та письмова нумерація у межах 100. Додавання й віднімання чисел на основі нумерації у межах 100. Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд. Знаходження невідомого компонента арифметичних дій.
Учень/учениця: має розуміння дробу як числа.
Учень/учениця: розуміє дріб 1/b як кількість, утворену 1 частиною, коли ціле число розділили на b рівних частин; розуміє дріб a/b як величину, що утворюється частинами розміру 1/b.
Учень/учениця: представляє дріб 1/b на числовій прямій, приймаючи інтервал від 0 до 1 як ціле і розділяючи його на b рівних частин. Розуміє, що кожна частина має розмір 1/b, а відлік розпочинається від 0.
Учень/учениця: відображає дріб a/b на числовій прямій, розпочинаючи відлік довжини 1/b від 0. Розуміє, що отриманий інтервал має розмір a/b, а його кінцева точка закінчується числом a/b.
Учень/учениця: порівнює рівність дробів, аргументуючи їхній розмір.
Учень/учениця: виражає цілі числа як дробові частини та знаходить дроби, еквівалентні цілому числу.
Учень/учениця: порівнює два дроби з одним чисельником або знаменником. Записує результати порівняння за допомогою символів >, = або < та обґрунтовує свої висновки.
Довжина. Маса. Місткість. Вартість. Час. Дії з величинами.
Учень/учениця: визначає час до найближчої хвилини і вимірює часові інтервали у хвилинах. Вирішує приклади з додаванням і відніманням часових інтервалів у хвилинах.
Учень/учениця: визначає площу як характерну рису фігури і розуміє поняття вимірювання площі.
Учень/учениця: знає, що пласка фігура, яка може бути покрита без прогалин або перекриття площинами n одиниць, називається площею n квадратних одиниць.
Учень/учениця: вимірює площу шляхом підрахунку одиниць квадратів (квадратний см, квадратний м, квадратний км тощо).
Учень/учениця: використовує накладання, щоб показати в конкретному випадку, що площа прямокутника з довжиною сторони цілого числа a та b + c є сумою a × b та a × c.
Учень/учениця: розуміє площу як сукупність додавання. Знаходить площу фігури, розбиваючи її на прямокутники, які не доторкаються, та додаючи їх між собою.