Опис завдання
Коли учень вже вміє ділити на різні числа в межах першої десятки, коли він вже знає, як знаходити частку, і коли дільник – п'ятірка, і коли – девʼятка, залишається тільки на практиці закріпити ці знання так, щоб учень міг ними користуватись не лише без помилок, а й досить впевнено і швидко. Цьому й присвячено дану вправу. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься пара прикладів. всі вони різні, але дільником може бути тільки число в межах першої десятки. Учень має виконати обидва приклади, вписати частки в порожні клітинки після знаку рівності. Те, що виразів два, водночас і ускладнює виконання вправи, і полегшує його. З одного боку дитині доводиться виконувати дві дії ділення, але в той самий час один приклад може бути підказкою для іншого, завдяки асоціативному мисленню, яке властиве для дитині у цьому віці. Наприклад, деякі окремі приклади з діленням учень запаʼятав краще, а інші – гірше. Коли учень виконує той вираз, який нагадує йому більш добре знаний приклад, то це допомагає й оживити менш добре відомий вираз. Коли учень знаходить відповіді до обох прикладів, то проходить на наступний етап. Попри одноманітність механіки виконання вправи, вона є дуже важливою як спосіб практичного закріплення вміння ділити числа.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: виконує ділення двоцифрового числа на одноцифрове; застосовує відомі способи перевірки правильності одержаного результату.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.
