Окрім пласких, двовимірних фігур, існують в геометрії також і обʼємні. Їм властива наявність ще одного виміру, який можна охарактеризувати як «глибина» зображення тривимірних фігур на площині (на екрані чи на аркуші паперу - байдуже) має свої особливості та складності. Справа в тому, що завдяки наявності додаткових сторін, які знаходяться в глибині фігури, не всі вони є видимі. Тому і зображуються ці фігури по-особливому: акцент робить на обʼємності, а невидимі стороні та кути малюються пунктиром чи позначаються іншим особливим способом. У ході виконання цього завдання дитина пригадає вже відомі їй тривимірні фігури. На екрані перед дитиною міститься зображення кількох таких фігур – новий набір надається на кожному наступному етапі завдання. Всі ці фігури відрізняються між собою за розмірами і кольором, але при їхньому оцінюванні на належність до того чи іншого типу варто звертати увагу тільки на співвідношення їхніх сторін (видимих і невидимих), а також інші особливості форми. У завданні, яке сформульоване над малюнком, вказано, яку саме фігуру треба знайти. Важливо, що цих фігур буде кілька, але вони відрізнятимуться за різними критеріями. Наприклад, трапеції різної висоти або кольору – проте вони залишаються трапеціями, тож, якщо у завданні вказано виділити всі фігури цієї категорії, то так і треба зробити. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап, де треба буде виконати дії аналогічного характеру, але фігури будуть інші, іншим буде і завдання.
Учень/учениця: розуміє, що форми різних фігур (наприклад, ромбів, прямокутників та інших) можуть мати спільні риси (наприклад, чотири сторони). Сприймає ромби, прямокутники та квадрати як приклади чотирикутників.