Шахи – древня гра, яка вважалась розвагою королів. Вона, ця гра, розвиває тактичне мислення, навички стратега, вміння аналізувати, логічне мислення, а також рішучість та терпіння. На квадратному полі бою сходяться дві рівні за силами армії – чорних та білих фігур. Кожна з них знаходиться на своєму квадратику. Щоб розібратися з їх положенням на дошці, була створена система координат: по вертикалі кожна клітинка називається новою цифрою, а по горизонталі – своєю буквою. Поєднання цифри і букви і є «адресою» фігури, адже на клітинці, що належить цій букві та цій цифрі вона і знаходиться. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб правильно переставили ту чи іншу фігуру. На кожному етапі завдання перед дитиною на дошці знаходиться ряд фігур. Їхнє положення, форма (а значить і манера пересуватись) відрізняються на кожному наступному рівні. У завданні, яке сформульовано над цим малюнком, вказано початкову «адресу» фігури, за якою дитина її знайде, та координати, на які її треба буде перемістити. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап завдання. Користь від цієї вправи не тільки у розвитку, власне, логічного мислення, а й також у тому, що всі фігури на кожному з рівнів ходять саме так, як і у справжній грі в шахи, тож, виконуючи це завдання, дитина паралельно вчиться грати у цю цікаву старовинну гру.
Учень/учениця: розуміє, що форми різних фігур (наприклад, ромбів, прямокутників та інших) можуть мати спільні риси (наприклад, чотири сторони). Сприймає ромби, прямокутники та квадрати як приклади чотирикутників.