Учень вже займався перевіркою прикладів на ділення. Цього разу він знову буде виконувати аналогічне завдання, але з особливою відмінністю: на цей раз дільником може бути будь-яке число в межах першої десятки. На екрані перед дитиною на кожному етапі вправи міститься математичний приклад з дією ділення. Він вже повністю доконаний, частка знайдена і знаходиться на своєму місці після знаку рівності. Учню залишається тільки перевірити, чи ця відповідь дійсно правильна. Для цього дитина просто виконує ділення знову. Фальшива відповідь грає роль каталізатора уваги, адже учню приємно бути тим, хто перевіряє чужу роботу, і такі знання засвоюються краще. Крім того, учень запамʼятає хибну відповідь до прикладу і більше не повторить такої помилки. При цьому не всі етапи містять приклади з помилковими відповідями – дитині слід бути уважною, згадувати кожний окремий випадок та концентрувати свою увагу на них, щоб не помилитись. Аби рухатись між рівнями, учню треба просто на кожному етапі відповідати, чи правльним є наявний варіант частки, чи все-таки ні. Записувати правильну відповідь у випадку, якщо наявна частка помилкова, не треба, адже дитина і так запамʼятає правильний варіант, котрий згадає під час аналізу виразу.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.