Коли дитина вже знається на грошах, виконує найважливіші операції з ними та вміє їх рахувати, залишається тільки додати розуміння правильної роботи з ними. Це суто практичне, побутове вміння, яке необхідне для економії та того, аби учень міг в майбутньому швидше навчитись розумно розпоряджатись своїми власними коштами. Йде мова про те, як знайти найбільш вигідний варіант покупки. У контексті цієї вправи йдеться про вибір найбільш оптимального варіанта співвідношення категорій «ціна» та «вартість». На екрані перед дитиною міститься зображення двох предметів. Учень розуміє, що ці малюнки – символічне позначення двох груп предметів. Вони підписані. Наприклад, якщо це яблука, то описується, скільки коштує один кілограм яблук, а також – скільки учень може купити кілограмів. У завданні, формулювання якого дитина бачить над малюнками, вказано, яка сума є в учня на руках, тобто якою він може розпоряджатись саме для того, щоб купити ці самі яблука. Учень аналізує ціну на кожен сорт і розуміє, що, маючи скажімо пʼятдесят гривень, він зможе купити тільки два кілограми по «25» за кожний, але цілих три – якщо інший сорт коштує по «15» гривень за кілограм. Вибравши більш вигідний варіант, дитина проходить на наступний етап, де теж доведеться застосувати навички множення, щоб вибрати кращу, більш вигідну покупку з точки зору кількості при обмеженому бюджеті.
Учень/учениця: порівнює, додає і віднімає іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси (без переходу через одиницю вимірювання); використовує знання про довжину, масу тіл та одиниць їх вимірювання при розв’язуванні сюжетних та практично-зорієнтованих задач.