Якщо ділення на «десять» було чи не найлегшим у цьому комплексі вправ, то з числом «одинадцять» дитині доведеться докласти певних зусиль для виконання цієї вправи. Втім, ці зусилля більше стосуються саме сфери усвідомлення, адже виконати приклад, який учень матиме перед собою на екрані, буде вельми легко. На кожному етапі перед дитиною буде інший математичний вираз, але всі вони побудовані за однією схемою: ділене – це число, де обидві цифри (та, що виражає десятки, і та, що виражає одиниці) однакові, наприклад, «55». Дільником завжди виступає число «11». Щоб виконати дію та вписати після знаку рівності правильну відповідь, учень має вгадати, яке число помножили на «11», щоб в результаті вийшла цифра, яка грає роль діленого. Саме так, сприймаючи частку як додатковий множник, учню буде простіше виконувати цю вправу. Як відомо дитині, при множенні одиниці на будь-яке число, в результаті це число і буде. Дане правило справедливе для будь-яких розрядів, і учню залишається тільки використати його. Наприклад, у наведеному вище прикладі часткою є число «5», адже помноживши його на «11», учень мав би «55». Коли дитина вводить відповідь у порожню клітинку, то проходить на наступний етап завдання.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: вміє множити та ділити у межах 100, використовуючи такі логічні міркування, як зв'язок між множенням і діленням (наприклад, знаючи, що 8 × 5 = 40, розуміє, що 40 ÷ 5 = 8) або властивості операцій.