Опис завдання
Антонімія – явище значно більш поширене, ніж може здатись учню при першому знайомстві з ним. Антоніми утворюють пари, тоді як синоніми – цілі ряди слів. Однак, для більшості слів, що входять до складу самостійних частин мови, можна підібрати антонімічні пари. Більше того, такі пари цілком можна підібрати й до словосполучень – фразеологізмів, що мають певне значення, яке зберігається доти, доки зберігається стала форма цих виразів. На екрані перед дитиною міститься зображення двох сталих виразів. Кожен з них знаходиться у своїй робочій зоні. Між ними – персонаж, наявність якого посилює інтерактивність завдання. Дитина аналізує інші фразеологізми, що подаються під цими двома зверху. До кожного з цієї пари є один фразеологізм-антонім, тобто сталий вираз, який має протилежне лексичне значення. Для того, щоб відшукати їх, необхідно до кожного фразеологізму підібрати слово-синонім, тобто зрозуміти, як їх можна перефразувати одним словом. Коли школяр це зрозуміє, залишиться просто підібрати фразеологізми з протилежними еквівалентами. Коли школяр підбирає антонімічні сталі вирази до кожного фразеологізму зверху, то проходить на новий етап завдання, де треба буде подібним чином опрацювати інші сталі вирази. Ця вправа розкриває багатство української мови по-новому, демонструючи, що фразеологізмів так багато, що вони навіть можуть утворювати антонімічні пари. Крім того, це завдання дозволить краще запамʼятати набір таких сталих виразів, що полегшить їх ефективне використання у повсякденному мовленні. Знаючи протилежні за значенням фразеологізми, дитині простіше орієнтуватись у них, розуміти, коли необхідно використати той чи інший вислів, як це слід зробити в залежності від обставин тощо.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв.
