Випадки використання однорідних членів речення є не лише специфічними з синтаксичної точки зору, а й є особливими для роботи на рівні пунктуаційних знаків. Речення, яке ускладнене однорідними членами, являє собою чи не першу для учня мовну конструкцію, яка може вимагати кількох різних розділових знаків, які в свою чергу виражають ті чи інші відносини між словами. Безпосередньо між однорідними членами ставиться кома. Якщо ж до кожного з таких слів додається ще конструкція, то між ними доцільно поставити кому з крапкою. У випадках, якщо однорідні члени речення являють собою перелік, то після слова, яке їх узагальнює, ставиться двокрапка. Якщо ж після переліку речення продовжується (або словом-узагальненням, або просто іншою конструкцією), то після однорідних членів речення ставиться тире. У ході виконання цього завдання дитина розбиратиметься з цим різноманіттям. На екрані перед учнем міститься речення з однорідними членами – нове для кожного етапу завдання. Речення закінчується крапкою, але інших пунктуаційних знаків нема. Набір їх варіантів знаходиться під реченням. Дитина уважно читає фразу, після чого у потрібні місця між словами переносить ті розділові знаки, які потрібно. Коли школяр таким чином доповнює і завершує правильний вигляд речення, то проходить на новий етап до іншої конструкції для опрацювання. Попри те, що речення різні, вони завжди містять однорідні члени, і робота з розділовими знаками пов’язана з ними. Таким чином дитина ознайомиться з різноманітними формами, які можуть прийняти однорідні члени речення та тим, які знаки й у яких випадках слід вживати, щоб правильно донести думку фрази. Кожне речення супроводжується кількома ілюстраціями.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.