Опис завдання
Яке вміння тренує вправа
Мета вправи — закріпити вміння добирати відмінкові форми займенників відповідно до змісту й будови речення. Учні працюють з особовими, присвійними, означальними та заперечними займенниками.
Практика з реченнями
Учні читають речення, у яких займенники подано в початковій формі, порівнюють запропоновані варіанти й перетягують потрібні форми на відповідні місця. Увага зосереджена на вживанні займенників із прийменниками, дієслівному керуванні та узгодженні з іменниками.
Користь для грамотного мовлення
Така практика допомагає пов’язувати знання про відмінювання з уживанням слів у реченнях, а не лише запам’ятовувати окремі форми. Учителі й батьки можуть використати вправу для повторення теми в 10 класі та розвитку навички помічати граматичні помилки.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє й пояснює функцію службових частин у лексичних конструкціях;
— розрізняє службові частини мови між собою;
— дотримується правил написання службових частин мови разом чи окремо;
— формує й використовує доконаний і недоконаний вид дієслова;
— змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами;
— розрізняє й правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
— використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
— розрізняє й правильно вживає прислівники та прикметники;
— знає й правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
— знає й правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
Учень/учениця:
— розуміє суть поняття «морфологічна норма»;
— усвідомлює зв’язок морфологічної норми з граматичним значенням і граматичними категоріями самостійних і службових частин мови;
— розрізняє морфологічні норми, пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі;
— знає норми вживання самостійних та службових частин мови в усному та писемному мовленні;
— виявляє й аналізує порушення морфологічних норм;
— додержує правил написання відмінкових закінчень відмінюваних частин мови;
— користується словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми.
