Стандарти

Наші програми повністю покривають усі вимоги як українських, так і міжнародних стандартів
Міжнародні Українські
Іконка категорії
Десятий клас
15-16 років
Стандарти з цього рівня:

Мовленнєва змістова лінія

Cлухання та розуміння усного мовлення. Читання. Письмо. Говоріння.

 
10.УМ.2.1. Сприймання на слух матеріалу, розуміння змісту текстів та виконання навчальних завдань із ними

Учень/учениця:
— розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
— розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
— виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
— слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
— знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
— розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
— розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
— відповідає на запитання за змістом прослуханого;
— демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.2.2. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складові

Учень/учениця:
— знає визначення тексту;
— розрізняє стилі, жанри й типи мовлення;
— знає засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— розрізняє тексти за стильовою належністю;
— визначає тип мовлення й жанр тексту;
— знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— складає план тексту;
— розуміє висловлення на дискусійну тему, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.

Завдання в цій тематиці:

Мовна змістова лінія

Текст. Речення. Слово. Звуки і букви. Склад. Наголос. Правопис.

 
10.УМ.1.1.А. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела. Інформативна й нормативна функції їх. Основні типи словників

Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексикографія», «словник», «довідник», «довідкова література»;
— називає основні типи словників;
— усвідомлює важливість умінь систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах мережі Інтернет.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.1.1.Б. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст. Основні групи фразеологізмів

Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.1.1.В. Орфоепічна норма

Учень/учениця:
— розуміє суть понять «норма», «орфоепія», «орфоепічна помилка», «орфоепічна норма», «милозвучність», «наголос», «логічний наголос»;
— усвідомлює важливість дотримання орфоепічної норми для сучасного компетентного мовця;
— виявляє й аналізує факти порушення орфоепічної норми;
— працює з орфоепічним словником і словником наголосів;
— співвідносить в уяві звук і букву;
— добирає додаткову інформацію з теми.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.1.1.Г. Орфографічна норма

Учень/учениця:
— з’ясовує суть понять «орфографічна норма», «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;
— усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;
— знає правила українського правопису;
— виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;
— працює з орфографічним словником;
— застосовує знання на практиці; 
— аналізує факти порушення орфографічних норм.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.1.1.Ґ. Морфологічна норма. Морфологічна помилка. Іменник. Рід іменників

Учень/учениця:
— розуміє суть поняття «морфологічна норма»;
— усвідомлює зв’язок морфологічної норми з граматичним значенням і граматичними категоріями самостійних і службових частин мови;
— розрізняє морфологічні норми, пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі;
— знає норми вживання самостійних та службових частин мови в усному та писемному мовленні;
— виявляє й аналізує порушення морфологічних норм;
— додержує правил написання відмінкових закінчень відмінюваних частин мови;
— користується словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.1.1.Д. Практична риторика. Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Суперечка як вид комунікації

Учень/учениця:
— розуміє суть понять «риторика», «мовленнєва ситуація», «мовець», «аудиторія», «текст», «комунікативний намір», «мовленнєвий вчинок», «суперечка», «дискусія», «диспут», «полеміка», «теза», «аргумент», «сильний аргумент», «слабкий аргумент»;
— називає умови успішного спілкування; риси, притаманні цікавому мовцеві, гарному співрозмовникові;
— називає етапи підготовки виступу;
— відрізняє мовленнєву дію й мовленнєвий вчинок;
— виявляє комунікативні наміри мовця;
— усвідомлює життєву важливість діалогу;
— знає різновиди суперечок;
— називає правила ведення суперечки.

Завдання в цій тематиці:

Діяльнісна змістова лінія

Формування діяльнісної компетентності, навчальних умінь і навичок. Опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. Розвиток різних видів мислення, оволодіння інтелектуальними вміннями, розумовими операціями й способами дій.

10.УМ.4.1. Формування загальнопізнавальних (інтелектуальних, інформаційних) навчальних умінь

Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; 
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Завдання в цій тематиці:
10.УМ.4.2. Формування творчих, естетико-етичних умінь

Учень/учениця:
— уявляє словесно описані предмети та явища;
— прогнозує подальший розвиток певних явищ;
— переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
— помічає та формулює проблему в процесі навчання;
— усвідомлює будову предмета вивчення;
— робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення;
— помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
— критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським 
моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам;
— виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
— усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.

Завдання в цій тематиці:

Соціокультурна змістова лінія

Засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, а також норм, що регулюють стосунки між людьми різних вікових категорій, статей, націй і сприяють естетичному та морально-етичному вихованню особистості.

10.УМ.3.1. Формування соціокультурної компетентності учнів

Учень/учениця:
— сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
— використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
— усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.

Завдання в цій тематиці: