Опис завдання
Розуміння значень фразеологізмів
Вправа з української мови для 10 класу присвячена стійким висловам та їхнім значенням. Учні тренуються розпізнавати цілісний зміст фразеологізму, не обмежуючись буквальним розумінням окремих слів.
Зіставлення висловів із тлумаченнями
Учні зіставляють подані фразеологізми з короткими тлумаченнями та утворюють відповідні пари. Завдання охоплюють вислови про емоції, поведінку, риси людини й різні дії. Такий формат спонукає уважно порівнювати значення та добирати пояснення, яке передає зміст усього вислову.
Користь для мовлення й навчання
Така практика допомагає збагачувати словниковий запас і точніше розуміти образне мовлення. Учителі та батьки можуть використати вправу для повторення фразеології, щоб з’ясувати, які вислови учень уже розуміє, а які ще варто опрацювати.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме й переносне значення слів і фраз із використанням контекстних підказок;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
— визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення в контексті;
— узагальнює або конкретизує поняття й значення, добирає влучні слова та фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— інтерпретує образну мову в контексті;
— розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів’їв;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
Учень/учениця:
— звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових для визначення його точного змісту або приналежності до частин мови;
— визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, використовуючи контекстні підказки, аналізуючи змістовні частини слів, а також звертаючись до загальних і спеціалізованих довідкових матеріалів;
— визначає або уточнює значення невідомих чи багатозначних слів та фраз на основі читання матеріалів для 10 класу, вибираючи з ряду запропонованих варіантів;
— використовує контекст (загальний зміст речення або абзацу, позицію слова або функцію в реченні) як підказку про значення слова або фрази;
— зноходить та використовує ряд загальних академічних і специфічних слів та словосполучень, достатніх для читання, письма, мовлення та слухання на рівні школи;
— демонструє незалежність у знаходженні довідкових матеріалів при зустрічі з невідомим терміном, важливим для розуміння або висловлювання;
— отримує та використовує точні загальнонаукові та специфічні визначення для певних слів та фраз;
— збирає визначення зі словників при розгляді слова або фрази, важливих для розуміння або висловлювання.
Учень/учениця
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами й використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— розуміє значення аналогій та метафор у контексті;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів із протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
— визначає зв’язок між словом та його лексичним значенням;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
— уявляє словесно описані предмети та явища;
— прогнозує подальший розвиток певних явищ;
— переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
— помічає та формулює проблему в процесі навчання;
— усвідомлює будову предмета вивчення;
— робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення;
— помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
— критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським
моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам;
— виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
— усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.
