Опис завдання
Що опрацьовують десятикласники
Вправа зосереджена на стильовій доречності словосполучень і коротких висловів. Учні вчаться визначати, чи відповідає мовна одиниця зазначеному стилю. У завданнях представлені науковий, розмовний, публіцистичний, художній та офіційно-діловий стилі мовлення.
Як побудовано практику
Під назвами стилів подано групи синтаксичних одиниць. Учні читають їх і перетягують за поле ті, що не відповідають зазначеному стилю. Завдання передбачає аналіз доречності висловів, а не пошук орфографічних чи граматичних помилок.
Користь для навчання та власного мовлення
Вправу можна використати для закріплення теми на уроці або повторення вдома. Після виконання вчитель або батьки можуть обговорити з учнем причини вибору та ситуації, у яких певні вислови були б доречними. Така робота допомагає усвідомлено добирати мовні засоби для власного усного й писемного мовлення.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розрізняє й використовує різні типи словосполучень та речень, щоб передати конкретні значення та урізноманітнити текст;
— розуміє й пояснює різницю між словосполученням і реченням, реченням простим і складним та різними видами складних речень;
— аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова й підрядного зв’язку;
— використовує виражальні можливості вивчених видів речень у власному мовленні;
— розпізнає в тексті різні види передачі чужої мови, використовує їх із відповідною пунктуацією.
Учень/учениця
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами й використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— розуміє значення аналогій та метафор у контексті;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів із протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
— визначає зв’язок між словом та його лексичним значенням;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
Учень/учениця:
— знає визначення тексту;
— розрізняє стилі, жанри й типи мовлення;
— знає засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— розрізняє тексти за стильовою належністю;
— визначає тип мовлення й жанр тексту;
— знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— складає план тексту;
— розуміє висловлення на дискусійну тему, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
