Опис завдання
Добір нормативної української лексики
Вправа для 10 класу зосереджена на заміні росіянізмів українськими відповідниками. Учні та учениці вчаться обирати нормативні слова, які відповідають змісту висловлення, і відрізняти їх від ненормативних варіантів.
Короткі діалоги з повсякденного життя
Завдання побудовані на розмовах про спорт, покупки та приготування їжі. Для окремих слів подано кілька варіантів на вибір. Така практика привертає увагу до контексту, правильного написання та доречної форми слова.
Користь для щоденного спілкування
Робота з діалогами допомагає формувати звичку уважно добирати слова й уникати росіянізмів у власному мовленні. Учителям і батькам вправа стане в пригоді для закріплення лексичних норм та обговорення культури повсякденного спілкування.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
