Опис завдання
Розрізнення сполучників і сполучень слів
Вправа для десятикласників присвячена розрізненню сполучників і однозвучних сполучень слів. Основна мета — пов’язати вибір написання разом або окремо зі значенням слів та їхньою роллю в реченні.
Практика заповнення пропусків
Учні читають речення з пропусками й вписують потрібний варіант написання. Зіставлення схожих за звучанням форм у різних контекстах спонукає уважно аналізувати зміст і будову речень.
Користь для письмового мовлення
Практика допомагає закріпити правописні навички та свідоміше застосовувати їх у власних текстах. Завдання можна використати для повторення теми на уроці або самостійної роботи вдома.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розставляє розділові знаки в простих ускладнених реченнях та між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— користується відповідними розділовими знаками в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат із тексту;
— вибирає прості, складносурядні або складнопідрядні речення, щоб відображати різну взаємодію між думками.
Учень/учениця
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами й використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— розуміє значення аналогій та метафор у контексті;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів із протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
— визначає зв’язок між словом та його лексичним значенням;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
Учень/учениця:
— з’ясовує суть понять «орфографічна норма», «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;
— усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;
— знає правила українського правопису;
— виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;
— працює з орфографічним словником;
— застосовує знання на практиці;
— аналізує факти порушення орфографічних норм.
