Багатств української мови виражається у багатьох аспектах її використання. В тому числі й у можливості за допомогою прикметника описати об’єкт фактично з будь-якої сторони. Це означає, що різні прикметники дають змогу описати один й той самий об’єкт не тільки ззовні, а й (якщо йде мова про живу істоту) зсередини, з точки зору її характеру та моральних якостей. На прикладі цієї вправи дитина тренуватиметься робити саме це, а використовувати вона буде казкових персонажів. На екрані перед дитиною зображено ілюстрацію до певної казки. Малюнок дуже деталізований, всі персонажі легко впізнати за характерними тільки для них рисами, окрім того, описуються ще й найбільш відомі епізоди з казок, які діти запам’ятовують краще за все. При цьому на екрані один персонаж добрий, тоді як інший – злий. Над малюнком є завдання, у якому вказано, якого саме персонажа має необхідно знайти. Коли дитина обирає з-поміж двох героїв того, якого треба, то проходить на наступний етап. На новому рівні змінюється не тільки завдання (відбувається чергування прикметників: добрий чи злий, позитивний герой чи негативний), а й казка. Завдяки цьому інтерес до виконання вправи тільки зростає з кожним рівнем.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.