Образність української мови дозволяє дуже метафорично виражати думки, почуття та повідомляти ту чи іншу інформацію. Для цього використовується велика кількість засобів, один з яких – сталі вирази. Це словосполучення, елементи якого набувають певного значення тільки у цій конкретній комбінації. Якщо дані словосполучення роз’єднати, то кожне слово буде означати зовсім інше, ніж те, що вони означали разом. Завдяки цій вправі дитина не тільки ознайомиться з такими сталими виразами, а й навчиться замінювати їх одним словом. На екрані перед учнем міститься такий от сталий вираз. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб розшифрувати його значення, замінивши його менш образним словом. Варіантів є калька. Учень обирає один, який вважає правильним. Після цього дитина проходить на наступний етап, при чому не залежно від того, чи дійсно правильно учень відповів на подане питання. У випадку помилкової відповіді дитина теж проходить далі, просто спочатку бачить на екрані вірний варіант. Це завдання дозволяє і розширити свій словниковий запас, і зробити дитячу мову більш насиченою образами, і навчитись правильно їх розуміти.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).