Антоніми – це слова, які протилежні за значенням. Вони можуть означати чи називати речі або явища, котрі асоціюються з протилежностями. Це можуть бути як природні явища, так і емоційні стани. Наприклад, «радість» і «горе» – слова, які називають емоції і сприймаються як антоніми, а «зима» і «літо» є двома сезонами, які радикально відрізняються за умовами і протиставляються у календарі. У ході виконанні цього завдання дитина тренуватиметься працювати саме з антонімами. На екрані перед учнем звичайне речення, яке, тим не менш, може мати не одну граматичну основу. Учень читає його і шукає слова, які протилежні за значенням. Це можуть бути як підмети, що протиставляються одне одному (а тому між граматичними основами є сполучник «а»), або й інші слова з протилежним значенням. Коли дитина успішно їх знаходить, то проходить на наступний етап вправи, де треба виконати дії аналогічного характеру, тільки вже речення, як і слова, будуть іншими. Кожен етап супроводжується своїми ілюстраціями, які зображують те, що в реченні повідомляється. Таким чином посилюється інтерес дитини до виконання вправи, а урок краще запам’ятовується на майбутнє.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).