Опис завдання
Значення слів у людському житті складно переоцінити. Вони використовуються не тільки для називання предметів, опису явищ тощо, а й для вираження емоцій, почуттів та субʼєктивного ставлення до оточуючого світу, в тому числі і до людей. Зокрема це стосується слів, що повʼязані з ввічливістю. Наприклад, ті, які виражають подяку. Такі слова не тільки здатні виражати вже існуючі емоційні звʼязки між людьми, а й встановлювати нові. Саме їх вивченню і присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься малюнок, в якому не важко вгадати певну ситуацію. Наприклад, хлопчик дарує дівчинці квіти. Поряд з малюнком є повноцінна осмислена фраза, яка передає відповідь дівчинки, і у цій фразі є слово, яке відповідає саме за її вдячність, тобто передає цю емоцію. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб знайти це слово чи слова у реченні та виділити. Коли дитина це робить, то малюнок на екрані повністю змінюється. Кожна ілюстрація передає докорінно нову ситуацію, а кожна наступна фраза – нову відповідь або прохання. Незмінною залишається наявність одного слова чи слів, що передають ввічливе ставлення: «будь ласка», «дякую» тощо.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: демонструє володіння правилами письма, пунктуації та вимови; використовує великі літери для першого слова в реченні; розпізнає і називає знаки пунктуації; вміє писати літери для позначення приголосних і голосних звуків; говорить по літерах прості слова, опираючись на знання звуків, що їм відповідають.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: складає речення, виділяє послідовність слів у реченні; вживає і прості, і поширені речення.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).
