У кожного слова, яке належить до самостійних частин мови, є лексичне значення – тобто те, що, власне, має на увазі співрозмовник, коли це слово вимовляє. Знання слів та їхнього лексичного значення становить словниковий запас дитини. Чим він більший, цей запас, тим більш вільно спілкується дитина та виражає свої емоції. Саме розвитку словникового запасу та формуванню асоціативних звʼязків між предметами та метою їхнього використання й присвячено дану вправу. На екрані перед дитиною міститься набір слів. Кожне супроводжується ілюстрацією, яка зображує названий предмет. Завдання містить точну вказівку того, який саме предмет та слово мають бути виділеними дитиною. Критерієм є призначення цього предмета. Наприклад, якщо у предметному ряду є мʼяч, батон та олівці, а знайти треба те, чим малюють, то вибір, вочевидь, падає саме на олівці. Коли дитина виділяє те слово, що вважає правильним, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічну дію. Іншими, звісно, будуть як набір предметів, так і критерій, який буде вказано у завданні. Важливо, що навіть у випадку помилки дитина все одно проходить до наступного рівня вправи, просто спочатку побачить правильний варіант відповіді на екрані.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.