Існує досить велика кількість займенників, щоб з їхньою допомогою можна було охопити всі можливі типи іменників і за необхідністю, власне, замінювати їх у реченні. Роль займенника як частини мови і базується на позначенні предмета, але без його назви. В цьому особливість займенників. Якщо іменник використовується для назви одного (або кількох – у випадку з багатозначними словами) об’єкта, то займенник «він» підходить для позначення всіх об’єктів чоловічого роду, які представлені у однині. Це формує так звану родину займенників: «він» – чоловічий рід, «вона» – жіночий, «воно» – середній, «вони» – множина для будь-якого роду. У ході виконання цього завдання учень буде працювати з усією цією родиною. На екрані перед дитиною зображується малюнок. Над ним є питання, у формулюванні якого об’єкт, замість котрого треба поставити займенник, називається. Тож все, що треба зробити дитині – це визначити, який з займенників підходить до цього об’єкту за родом і числом. Зробивши свій вибір, учень проходить на наступний етап завдання, де буде новий малюнок і інший об’єкт. За допомогою цієї вправи учень зможе більш вільно використовувати займенники у спілкуванні.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.