Римування використовується у багатьох випадках і з багатьма цілями. Перше за все, звісно, це поезія. Але також є немало фольклорних мотивів, які мають римовані елементи. Наприклад, скоромовки. Вони були придумані для розвитку дикції та мовних навичок. Авторство, звісно, не збереглось, тож скоромовки – частина усної народної творчості. І співзвучність у них є способом краще запам’ятати текст. У ході виконання цього завдання дитина вчитиметься працювати саме зі скоромовками. На екрані перед учнем зображено одну таку фразу, яка поділена на два співзвучні рядки. Оскільки мета скоромовки полягає саме у розвитку дикції, більша частина тексту складається зі слів, що мають проблемний звук. Коли учень часто промовляє скоромовку, то тренується у вимовлянні цього звука. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає не у читанні скоромовок по кілька разів, а у тому, щоб виділити у тексті ту букву, яка називає звук, вимовляти котрий тренує ця скоромовка. Це, вочевидь, буде звук, який трапляється у тексті найчастіше. Коли учень з-поміж кількох варіантів вибере, на його думку, правильний, то почнеться новий етап з іншою скоромовкою.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).