Опис завдання
Речення утворюється зі слів, які будують його, доповнюючи одне одного у лексичному сенсі та поєднуючись і узгоджуючись граматично. Це стосується будь-яких речень: питальних, стверджувальних і, звісно, окличних. Саме останнім і присвячена ця вправа. На екрані перед дитиною міститься набір слів. Вони розташовані у хаотичному порядку, але зрозуміти, яке з них перше, а яке – останнє, неважко, бо перша літера першого слова завжди велика, тоді як після останнього йде знак оклику. Ті слова, що містяться між ними, за умови, якщо їх більше ніж один, розміщуються так, щоб створене речення мало чітку та завершену думку, яка може передаватись з окличною інтонацією. Учень самостійно переміщує слова, після чого читає утворене речення вголос, перевіряючи себе. Якщо все було зроблено вірно, то починається новий рівень, де треба виконати аналогічні дії, але вже з іншим реченням. І навіть у випадку помилки дитина продовжує виконання вправи, просто вірний варіант з’явиться на екрані після хибного. Вправа супроводжується яскравим та деталізованим малюнком, який зображує предмет, описаний у реченні. Візуальне доповнення служить для звернення уваги дитини на речення та стимулює концентрацію учня.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця: складає речення, виділяє послідовність слів у реченні; вживає і прості, і поширені речення.
