Особливості зовнішності кожного предмета чи живої істоти так чи інакше пов’язані з тим, як означена істота живе, або як цей предмет використовується. На екрані перед дитиною міститься кілька малюнків. Всі вони виконані якісно, у яскравих кольорах та цікавому стилі. Деякі зображають предмети побуту, а деякі – живих істот. Над малюнками є запитання, яке пов’язане тільки з одним із зображених об’єктів. Наприклад, питання про те, що саме може захистити від дощу. Вочевидь, для цього може знадобитись парасолька, бо її форма чудово підходить для того, щоб ховатись під нею від крапель води, що падають з неба. Якщо ж питання стосується живих істот, то дитина має звернути увагу на їхню будову, яка відображається на способі життя тваринки. Наприклад, якщо у питанні треба обрати того, хто живе у воді, то це, звісно, істота, яка має хвіст та плавники. Отже учень, зіштовхуючись на кожному етапі завдання з новим питанням та новим рядом об’єктів, має використовувати логіку та взаємозв’язок зовнішньої форми предметів з внутрішнім змістом задля вірного виконання вправи. Щоб рухатись між етапами завдання, треба просто робити свій вибір, але, навіть якщо він буде хибним, дитина все рівно пройде далі, просто спочатку побачить вірний варіант на екрані.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.