Синоніми та антоніми, які використовуються у одному реченні, мають цікавий ефект. Вони привертають увагу співрозмовника або читача до описуваного питання чи об’єкта завдяки сильному емоційному ефекту, докладності опису та образності мови. Тому не дивно, що антоніми та синоніми часто використовувались у загадках. На екрані дитина бачить якраз одну з них. У ній є антоніми чи синоніми, про що повідомляється у завданні до етапу. Учень має виділити ці слова, після чого відгадати загадку. Зробити це буде легко, адже під нею є кілька варіантів відповіді. Коли дитина виконує те, що треба, то проходить на новий етап, де буде вже зовсім інша загадка. Кожна супроводжується ілюстрацією, на якій зображено те, про що йдеться у тексті. Це водночас є і підказкою, і способом підсилити цікавість дитини до виконання вправи. Ці ілюстрації, хоча й займають невелику частину екрану, досить докладно зображують певні предмети, мають деталізоване та якісне оформлення і привертають увагу учня, стимулюють концентрацію та допомагають краще запам’ятати кожну загадку.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).