Прикметники можуть описувати об’єкт з багатьох сторін. Це значить, що один і той самий предмет, який називається тільки одним словом (іменником), може у той же самий час характеризуватись цілою низкою прикметників – аби тільки вони дійсно описували його характерні якості. Саме підбором таких прикметників і займеться дитина, виконуючи дану вправу. На екрані перед учнем зображено об’єкт. Малюнок деталізований, якісний, досить великий, тож учень без проблем впізнає предмет. Під ним міститься кілька прикметників. Всі вони подаються у одній і тій самій формі, тобто вони співпадають за родом, числом і відмінком, підходячи намальованому об’єкту, назва якого теж вказується. З-поміж цих прикметників, керуючись виключно логікою, пам’яттю про цей предмет та аналітичними здібностями, дитина обирає ті прикметники, які дійсно характеризують даний предмет. Наприклад, якщо це квітка, то, з одного боку, вона яскрава і кольорова, а з іншого – запашна. Вказавши вірні прикметники (виділяючи натисканням на дані слова), учень проходить на наступний етап вправи, де треба зробити те саме, але як прикметники, так і сам об’єкт, який вони описують, будуть вже іншими.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.