Сталі вирази використовуються для багатьох функцій, одна з яких полягає у більш емоційно насиченому вираженні повідомлення, особливо коли це стосується почуттів того, хто говорить. Через метафоричні вислови люди краще виражають своє ставлення до ситуації, в чому втілюється також і багатство української мови. Особливість таких виразів полягає у тонкощах значення слів. Тільки у певній фразеологічній комбінації вони набувають певного значення. Якщо сталий вираз розбити на елементи, тобто окремі слова, то лексичне значення кожного зовсім не буде пов’язане з тим, що значить фразеологізм. Отже сталі вирази сприймаються як одна конструкція, фактично маючи одне лексичне значення незалежно від того, скільки у виразі слів. Завдяки цій вправі учень навчиться розшифровувати такі вирази, особливо ті, які стосуються емоційного стану людини. На екрані перед дитиною міститься сталий вираз, що означає певне почуття. Яке саме? На це питання й має знайти відповідь дитина, обравши з-поміж кількох варіантів, які даються під словосполученням, те, яке дитина вважає правильним. Коли учень робить свій вибір, то проходить далі, на новий етап, де буде інший сталий вираз, теж пов’язаний з емоційним станом.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).