Інтонація відіграє дуже важливу роль у спілкуванні. Від неї залежить навіть характер фрази, зокрема чи є вона твердженням, чи – питанням. Функції цих двох типів речень зовсім різні. Стверджувальні використовуються для повідомлення чогось, а питальні – як раз для того, аби про щось дізнатись. У ході виконання цього завдання учень вчитиметься відрізняти один вид речень від інших. Для цього на екрані зображено два речення: одне стверджувальне, а друге – питальне. Різниця між ними в усному мовленні саме в інтонації, але й на письмі вона має спосіб позначення. Питальна інтонація позначається спеціальним питальним знаком, що ставиться після речення замість крапки. Отже дитина, шукаючи питання, орієнтується саме по ньому. Додатково учень звертає увагу на особливі питальні слова: «хто?», «де?» тощо. І, оскільки учень читає вголос кожну фразу, він також і може зрозуміти, як треба читати такі врази. Коли дитина обирає те речення, яке виражає питання, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії, але вже з новою парою речень. Навіть у випадку помилки учень все рівно продовжить виконання вправи після того, як побачить вірний варіант.
Учень/учениця: складає речення, виділяє послідовність слів у реченні; вживає і прості, і поширені речення.