Опис завдання
Речення – це більш високий рівень граматичних структур української мови, ніж словосполучення, котре виступає проміжною ланкою між ним та поодиноким словом. Речення завжди має граматичну основу – підмет та присудок, а вона не є словосполученням, адже підмет називає обʼєкт, що виконує дію, тоді як присудок називає саму цю дію, а значить – вони рівноправні. Проте речення складається і також із словосполучень, адже як підмет, що виражається здебільшого іменником, так і присудок, який найчастіше має форму дієслова, мають свої слова для уточнення, розширення змісту тощо. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати речення словосполученням. На екрані перед дитиною міститься каркас речення, у якому вже є в наявності один з елементів граматичної основи. Словосполучення, де є інший елемент, є під ним – заховане серед інших варіантів. Дитина уважно читає всі словосполучення, після чого визначає, яке з них підходить для доповнення каркаса і утворення речення. Коли учень переносить його до іншого елементу граматичної основи, то, таким чином, утворює речення, де підмет або присудок розширюються у значенні завдяки наявності залежного слова. Після цього починається наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншими словосполученнями та новим каркасом речення. За допомогою виконання цього завдання дитина розуміє, як словосполучення поєднуються у реченні з іншими структурами, а також, як вони мають узгоджуватись лексично і граматично.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- доповнює речення 1-2 словами за змістом, вибираючи із запропонованих або за поданими питаннями.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
