Робота зі словосполученнями складніша, ніж з поодинокими словами. Навіть одне-єдине слово може мати кілька відтінків значення, які розкриваються в залежності від контексту. Словосполучення ж представляє з себе комбінацію значення двох (як мінімум) слів. Відтак визначити, який саме обʼєкт описується відповідним словосполученням, буває не так вже й просто, адже цей предмет має не лише відповідати іменнику, що його називає, а й підходити під опис прикметника. І не слід забувати, що є й словосполучення, які містять інші частини мови. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься саме у підборі предметів до словосполучень. На екрані перед дитиною міститься зображення двох робочих зон. Вони оформлені у цікавому тематичному стилі наприклад, як два кошика для пікніка. Під ними є предметний ряд, що містить досить велику кількість різноманітних елементів. Ці дві робочі зони підписано – над кожною є своє словосполучення. Дитина вивчає обʼєкти під ними, після чого переміщує їх до робочих зон так, аби вони підходили під опис. Наприклад, лимони, апельсини, ананаси – до кошика, який підписано словосполученням «соковиті фрукти», адже всі ці предмети дійсно належать до фруктів і є соковитими, хоча кожен називається по-своєму і відрізняється від інших. Учень має розподілити предмети, користуючись своїм знанням їхніх назв та особливостей. Коли дитина робить це з усіма предметами під робочими зонами, то проходить на наступний етап вправи. Це завдання не лише допомагає дитині зрозуміти, як використовувати словосполучення для диференціації предметів за описанням, а й демонструє, що навіть різні предмети можна групувати за певними спільними ознаками.
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.