Всі вправи, які мали акцент саме на ігровій складовій та були присвячені темі знайомства з наголосом, не лише по-різному розкривали цю тему, а й, перш за все, готували дитину до цього завдання. У ході його виконання учень буде самостійно ставити наголос у слові, маючи мінімум підказок. На екрані перед дитиною міститься слово – нове для кожного етапу завдання. Воно зображено як частина малюнка: є фон, є кілька різноманітних деталей, додаткові герої, в руках яких і може знаходитись символ наголосу, схожий на кому, що ставиться над потрібним голосним. Також є кнопка, натиснувши на яку, дитина почує правильний варіант вимови слова. Отже дитина робить це і розуміє, який саме склад наголошено. Після цього дитина бере у персонажа символ наголосу і ставить його у порожню клітинку – одну з тих, що знаходяться над голосними звуками. Учень наголошує слово цілком самостійно, після чого проходить далі на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з іншим словом. Підказкою є те, що порожні клітинки наявні лише над голосними, проте дитина і так розуміє, що наголошеними або ненаголошеними можуть бути тільки ці звуки. Це завдання є справжнім великим кроком до оволодіння теми наголосу.
Учень/учениця:
- відрізняє на слух слова з чітким наголошенням звуків;
- правильно наголошує слова, передбачені програмою.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.