Звуки в українській мові мають кілька рівнів диференціації, і перший, головний, дає можливість розділити їх на дві великі групи: голосні та приголосні. Голосні звуки (а їх меншість) відрізняються від інших тим, що при їхньому творенні використовується тільки голос. Тому для того, щоб вимовити голосний звук, необхідно просто використати силу голосових звʼязок, а відмінності між ними криються здебільшого у положенні губ. Приголосних більше, адже вони творяться не лише голосом, а й шумом, пропорції яких змінюються в залежності від випадку. Інструментів для їхнього творення більше – не лише губи, а й зуби, язик тощо. Проте всі ці розбіжності є здебільшого академічними – їх вивчає фонетика. На практиці ж відрізнити приголосний звук від голосного можна за наступним критерієм: голосний звук можна протягнути стільки, скільки вистачить дихання, і при бажанні його звучання залишиться незмінним від першої секунди відтворення і до кінця. Приголосні ж змінюються – їх теж можна тягнути, але спочатку відтворення вони звучать не так, як потім. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься відрізняти ці звуки. На екрані перед учнем міститься зображення кількох різних обʼєктів. Біля кожного малюнка є звукова кнопка. Натиснувши на неї, дитина почує відповідне слово. По різні сторони від групи предметів є дві області. Дитина має розподілити ілюстрації згідно з підписами до цих областей: в одну перемістити ті, які починаються на голосний звук, а в іншу – ті, чий перший звук є приголосним. Учень може зробити це просто по памʼяті, знаючи, як звучать назви цих предметів. Якщо ж з цим є складнощі, то можна скористатись звуковою кнопкою, яка є головною підказкою для дитини.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.