Опис завдання
Приголосних в українській мові значно більше, ніж голосних. З цим повʼязано те, що принципи диференціації приголосних різні. Їх можна розділити на підвиди за критеріями, які здаються незалежними одне від одного. Наприклад, приголосні можуть бути не лише дзвінкими і глухими, а й твердими або мʼякими. Якщо приголосний є дзвінким, то це ніяк не впливає на його належність до іншої групи – він може бути як мʼяким, так і твердим. Критерій мʼякості та твердості приголосного звука є обʼєктом вивчення у ході виконання цього завдання. Цей критерій для більшості приголосних звуків української мови є ситуативним: в залежності від ситуації звук «д» може бути або твердим, або мʼяким. Цей критерій є суто фонетичним, і розпізнати звук можна легко по його звучання. Але причини для того, щоб він змінив його, бувають різними. Наприклад, якщо після приголосного є звук «і», то цей приголосний стане мʼяким. Також йотовані звуки без апострофа, що стоять після приголосного, діють так само. Мʼякий знак також помʼякшує приголосний – у цьому його призначення. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з усіма такими випадками, хоча наголос робиться саме на звучанні. На екрані перед учнем міститься ряд слів. Всі вони мають спільну літеру. У завданні, формулювання якого є над малюнком, вказано, на яку саме букву треба звернути увагу. Дитина знаходить її у кожному слові, читає це слово вголос, після чого переносить це слово в одне з двох полів – в перше треба перемістити слова, де цей звук твердий, а у друге – де він мʼякий. Критерієм відбору є те, як цей звук звучить, але, рухаючись між етапами завдання, дитина буде запамʼятовувати, коли саме той чи інший приголосний стає мʼяким.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;
- розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.
Учень/учениця:
- перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;
- впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;
- відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;
- відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.
Учень/учениця:
- правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;
- правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення ("ь") та букви "я", "ю", "є", "і";
- розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед "я", "ю", "є", "ї").
