Іменники – це слова, що використовуються для того, аби назвати явища, предмети, обʼєкти, істот, ролі, професії тощо. Значення іменників важко переоцінити, адже вони називаються майже всі предмети як навколишнього світу, та і почуття, емоції. Для того, щоб ефективно користуватись цими словами, потрібно памʼятати звʼязок між ними і, власне, самими обʼєктами, назвами для яких ці слова є. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься в опрацюванні цих звʼязків. На екрані перед учнем міститься зображення кількох предметів. Вони зовсім різні і не повʼязані між собою. Ці малюнки можуть зображати живих істот, персонажів-людей, явища природи або рукотворні предмети – обмежень нема. Всі малюнки яскраві та деталізовані, всі виповнені у приємному стилі. Наявність цілого ряду ілюстрацій є головною принадою вправи і тим, що робить її цікавою для виконання дитиною. Кожен малюнок підписано словом, яке називає цей обʼєкт чи явище. Всі ці слова належать до іменників і відповідають або на питання «що?» або на питання «хто?» в залежності від того, чи йде мова про істоту, чи ні. Проте назви предметів переплутані. Дитина має зорієнтуватись у іменниках та змінити порядок ілюстрацій таким чином, щоб вони знаходились кожна під своїм словом. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії з іншим набором іменників і картинками, на яких буде зображено вже інші предмети. Ця вправа є більш ігровою і робить акцент саме на швидкості реакції та правильній орієнтації у словах, яка і тренується при виконанні завдання.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні і розрізняє слова-назви предметів, знає термін "іменник" і розуміє його значення;
- ставить до слів питання "хто?", "що?";
- співвідносить слово і зображення відповідного предмета;
- змінює іменники за числами (один – багато);
- вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності;
- розподіляє слова на групи за значенням та питаннями;
- розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;
- виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні, змінює іменники за числами і родами, виявляє близькі та протилежні за заначенням, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.