Це завдання становить протилежну пару попередньому. Якщо виконуючи минулу вправу, дитина мала знайти текст, що відповідає картинці, то тепер учень робитиме те саме, але навпаки: шукатиме картинку, яка ілюструє текст. На екрані перед учнем міститься кілька ілюстрацій різного типу. Всі вони досить невеликі за розміром та кількістю дійових осіб, проте насичені дією, змальовують різних персонажів та різні ситуації. Відтак, природно, що для повного опису цих картинок потрібний цілий текст. Однак текст один. Дитина натискає на кнопку, чує усний текст і вибирає, яка з картинок підходить до нього. Через те, що ілюстрації цілком різні, вибір зробити досить легко. Може здатись, що це завдання надто просте, але його сенс і значення не у складності, а у тому, яку роль відіграють різні типи інформації у свідомості дитини. Вміння повʼязувати візуальні образи з усним текстом є досить важливим для учня – як з академічної точки зору, так і для щоденного використання у спілкуванні. А тому тренування цього вміння є важливим також. Хоча ця вправа дійсно схожа на попередню, між ними є важлива відмінність у оформленні. Замість одного великого та деталізованого малюнку, учень бачить кілька менших. І на кожному етапі (а дитина проходить на наступний рівень як тільки вибере потрібний малюнок, що пасує до тексту) набір змінюється. Таке різноманіття посилює цікавість дитини та стимулює її самостійно вигадувати коротенькі описи до ілюстрацій.
Учень/учениця:
- вибирає із запропонованих потрібний заголовок до тексту підручникового типу;
- визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень);
- виявляє межі речень за графічними орієнтирами.
Учень/учениця:
- слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.