Прийменник – один із різновидів службових частин мови. Слова, що належать до них, не мають власного самостійного лексичного значення, як і граматичного. Натомість вони набувають сенсу тільки у звʼязці з іншими словами, змінюючи їхнє значення, утворюючи звʼязки між ними або вказуючи на щось. У ході виконання цього завдання дитина ознайомиться з прийменником і тим, коли саме та як його використовують у мовленні. Задача прийменника – вказувати на те, як обʼєкти навколишнього світу (які називаються за допомогою іменників) розташовані відносно одне одного. Прийменників є не так багато, проте кожне з цих слів має свою унікальну роль. На екрані перед дитиною міститься зображення малюнка – нового для кожного наступного етапу завдання. Там можуть бути різні персонажі, предмети навколишнього світу, істоти та обʼєкти неживої природи чи витвори людських рук – різноманіття малюнків привертає увагу дитини та водночас вказує на те, як часто доводиться користуватись прийменниками. Малюнок описується за допомогою короткої фрази, де вказано місцеположення того чи іншого персонажа або предмета відносно чогось ще. Дитина читає цю фразу та шукає на ілюстрації названі в ній предмети чи істот. Зрозумівши, як саме вони розташовані у просторі відносно одне одного, дитина вибирає один з прийменників, які є поряд. Тільки один варіант правильно описує ситуацію, і вибравши його, дитина робить фразу завершеною і правильною.
Учень/учениця:
- впізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів;
- пов’язує між собою слова за допомогою службових слів.
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.