Апостроф – спеціальний символ, який досить широко використовується в українській мові задля правильного розподілення звуків у словах. Справа в тому, що йотовані голосні містять у своїй структурі два звуки: певний голосний, властивий саме для цієї йотованої, та звук «й». Коли йотований голосний знаходиться після приголосного, то цей «й» переходить на нього, помʼякшуючи цей звук. Через це у йотованому голосному залишається тільки його голосний компонент. Апостроф використовується для того, щоб розмежувати йотований та приголосний у деяких випадках. Коли є апостроф, ці звуки вимовляються окремо, відтак «й» не переходить і не помʼякшує приголосний, який звучить твердо, а йотований зберігає при вимові обидва свої компоненти. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з великою кількістю випадків використання апострофа в українській мові. На екрані перед учнем міститься зображення певної ситуації. Є персонажі, які взаємодіють між собою, вимовляючи ті чи інші слова. Малюнок настільки деталізований та цікавий, що дитина за бажанням може навіть додумати свій сюжет. Тож якість ілюстрації тільки посилює цікавість до виконання даної вправи. Всі персонажі щось промовляють. У діалогових хмаринках є вже знайомі дитині звукові кнопки. Учень по черзі натискає на кожному, чуючи слово, сховане у ній. Після цього дитина вибирає те з них, де є апостроф. Зробити це учень має виключно на слух, що зрозуміло: апостроф має своєрідний вигляд і пропустити його у слові, написаному літерами, складно. На слух же визначити, де він є, можна за описаним вище критерієм: коли у слові є йотований голосний та приголосний перед ним, і вони не взаємодіють, оскільки вимовляються відокремлено одне від одного.
Учень/учениця:
- виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;
- виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.