Опис завдання
Розпізнавання омонімів у контексті
Вправа для одинадцятикласників присвячена пошуку омонімів у реченнях та визначенню їхнього виду. Учні працюють із повними лексичними омонімами, омографами, омофонами й омоформами, зважаючи на значення та особливості вживання слів.
Що роблять учні
Учні порівнюють пари речень, позначають омоніми й обирають відповідний вид із запропонованого переліку. Завдання спонукає враховувати написання, вимову, наголос і граматичні форми, а значення слів визначати за контекстом.
Як використати вправу для повторення
Практика допомагає систематизувати знання про омонімію та розвивати уважність до мовних відмінностей. Батьки й учителі можуть запропонувати учневі пояснити свій вибір: які ознаки порівнюваних слів збігаються, які відрізняються та як речення розкриває значення слова.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме й переносне значення слів і фраз із використанням контекстних підказок;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту або за допомогою довідкової літератури, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
— визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення в контексті;
— узагальнює або конкретизує поняття й значення, добирає влучні слова та фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— інтерпретує образну мову в контексті;
— розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів’їв;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
