Прислівʼя та приказки не дарма вважаються народною мудрістю. В них закодовано ті уроки, які необхідно знати кожному: у минулому, нинішньому часі та в майбутті. Але крім того прислівʼя та приказки демонструють вражаюче багатство мовних засобів, які використовуються у них. Зокрема у ході виконання цього завдання дитина буде вивчати множину та однину саме по прислівʼям та приказкам. На екрані на кожному етапі дитина буде бачити один такий вираз. Завдання, які ставляться перед дитиною, можуть бути різними, але залишаються в межах двох варіантів: учню треба або знайти слово у множині, або знайти слово у однині. Дитина вивчає вираз, особливу увагу звертаючи на його сенс та той урок, який він дає. Метафоричність приказок має бути розтлумачена дорослими, якщо дитина сама не розуміє сенсу цього виразу. Після цього учень має, власне, виконати завдання – знайти потрібне слово та виділити його. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап до нового подібного виразу. Таким чином дитина ознайомиться з культурним багатством мови, а окрім того необхідність одночасно думати відразу і про метафоричність різних образів, і про число у словах змушує дитину докладати більших зусиль для збереження концентрації на цьому, що стимулює розвиток розумових здібностей, і робить виконання вправи більш цікавим.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).